-
1 off
1. n1) вільний час2) спорт. частина поля, розташована ліворуч від боулера (крикет)2. adj1) далекий, віддалений2) другорядний, незначний, менш важливий3) вільний, незайнятийan off day, day off — вільний день, неробочий (вихідний) день
4) правий; розташований з правої сторони5) несвіжий (про їжу)6) не зовсім здоровий7) низькосортний, низької якості; нижчий від стандарту8) неврожайний3. advуказує:1) на відхід, відбуття, відокремлення2) на відокремлення частини від цілого3) на відстаньa little way off — недалеко, близько
4) на припинення, завершення дії5) на віддаленість у часі6) на вимикання, роз'єднання апарата7) на відміну, анулювання8) на зменшення, скорочення9) на вщухання, ослаблення10) на скидання одягу11) на забезпеченістьhe is well off — він — багата людина
he is comfortably off — він добре заробляє; грошей у нього вистачає
off with you! — забирайтеся геть!, геть звідси!
it is off to the motherland with you — отже, ви вирушаєте на батьківщину
4. v розм.1) припиняти (переговори тощо)2) відступатися3) мор. іти у відкрите море5. prepуказує:1) на відстань — від2) на усунення з поверхні, відокремлення від чогось — з, зі, із, з-за3) на відхилення від нормиoff one's head — божевільний; у нестямі
he is off his feed — розм. у нього немає апетиту
4) на джерело — у, відto borrow smth. off smb. — позичити щось у когось
5) на джерело існування, прибутків6) на неучасть у чомусьoff the map — неіснуючий; зниклий
off and on — час від часу; мор. змінними курсами
off licence — патент (дозвіл) на продаж спиртних напоїв на винос
off limits — «вхід заборонено» (напис); закритий район
off side — правий бік; офсайд
* * *I n1) положення "вимкнено" (у приладів, вимикачів)2) вільний час3) cпopт. частина поля, яка знаходиться ліворуч від боулера ( крикет)4) початок, стартII a1) більш віддалений, далекий2) який знаходиться праворуч, з правого боку; мop. звернений до моря ( про борт корабля); cпopт. розташований ліворуч від боулера ( про частину поля- крикет)3) другорядний, менш важливий, незначний4) вільний, незайнятийday off, off day — вихідний день
5) невдалий, несприятливий; не зовсім здоровий; несвіжий ( про їжу); низькосортний, низької якості; нижче ( звичайного) стандарту6) помилковий, неправильнийIII adv1) завершеність діїрух геть, убік- передається дієслівними префіксами від-, ви-, в-, з- та ін.to drive off — виїхати; від'їхати
to walk off — піти; рух зверху вниз- передається дієслівними префіксами з-, зі-
to slip off — зісковзнути; відділення частини від цілого- передається дієслівними префіксами від-, віді-, з-, зі-
to break off — відламати; знімання предмета одягу; доведення дії до кінця, до межі
to drink off — випити ( до дна)
a little way off — недалеко, близько; у часі
3) припинення дії ( несподіване)to break off work — перервати роботу; скасування, анулювання
4) зменшення або скорочення; затихання, угамовування або ослаблення; порятунок, звільнення від чого-небудь; вимикання приладу або механізмуto turn /to switch, to put/ off — вимкнути
5) забезпеченість, заможністьIV vto be off — залишити, піти; бути відсутнім; не вистачати; не вистачити; виходити з ладу, ламатися; бути якоюсь мірою, чим-небудь забезпеченим
1) припиняти ( переговори); відступатися2) aмep.; cл. убити, уколошкати; "ліквідувати", "прибрати"3) мop. віддалятися від берега, іти у відкрите мореV prep1) видалення або відділення від чого-небудь з, зі; відгалуження від чого-небудь2) знаходження, перебування на якій-небудь (близькій) відстані від чого-небудь від3) зменшення, знижку менше, нижче4) джерело від, у5) страва, матеріал, речовина- часто передається орудним відмінкомto lunch off sandwiches — снідати бутербродами; джерело існування або доходів
7) неучасть у чому-небудь; небажання брати участь у чому-небудь, робити що- небудьVIint увага!; зупинися!; геть! -
2 лето
1) (время года) літо, ум. літко, літечко. [Літечко моє святе минуло хмарою (Шевч.)]. Жаркое, дождливое -то - палюче, дощовите (мокре, мочливе) літо. Засушливое, бездождное -то - посушне (засушливе, сухе) літо, сухоліття (-ття). Урожайное, благоприятное -то - (добре) поліття, (добрий) політок (-тку). Бабье -то - бабине літо. -то красное - літо (літечко) красне (любе). [Літечко любе на то (щоб співати) (Гліб.)]. Начало -та - початок (-тку) літа, (будущего) заліток (-тку), (чаще во мн. ч.) залітки (-ків). [Не зоставляй сіна на залітки, а то бува миші перегризуть (Вовч.)]. Середина -та - половина літа, межінь (-жени); см. Межень 1. В разгаре -та - в гарячу літню пору, в розгарі літа, в розповні літа. Летом - см. отдельно. Каждое -то - що-літа, що-літка, літо крізь літо. В это - то - цього літа, цьогорічного літа. В прошлое, прошедшее -то, прошедшим -том - того літа, торішнього літа. В будущем -те - наступного (прийдешнього) літа, на той рік улітку. Этого - та, прошлого -та - сьоголітній, тоголітній. [Цього літа суниці солодші за тоголітні (Брацлавщ.)]. Погода в это -то была благоприятна - година цього року була погідна (погожа), (для растительности) цього року було добре поліття (напр. на яблука). Сколько лет, сколько зим (не виделись)! - скільки літ, скільки зим (не бачилися)! Проводить, провести -то - перебувати, перебути літо и см. Летовать. Остаться на -то (до нового урожая и т. п.) - зостатися на літо, залітувати(ся). [Придбали дров на зиму, а вони й залітуються (Вовч.)];2) (год) рік (р. року), літо. В -то от сотворения мира 5508-ое - в літо від початку (від сотворення) світу 5508-ме. В -то по Рождестве Христовом 15… - в літо по Різдві Христовому 15…, (стар.) року божого 15…, (архаич.) літа господня 15… [Року божого 1596 (Л. Зизаній)]. -та - роки (р. років), літа (р. літ). [Всього одним один синок за десять років, а то все дочки (Мирний). Чимало літ перевернулось, води чимало утекло (Шевч.)]. Через столько-то лет, спустя столько-то лет - за стільки-то років (літ), по стількох-то роках. По истечении десяти лет - по десятьох роках, як (коли) вийшло (минуло, збігло, спли(в)ло) десять років (літ). [Головні його біографи писали тоді, як уже літ сто збігло після поетової смерти (Крим.)]. Столько-то лет тому назад - стільки-то років (літ) тому, перед стількома-то роками. [Перед тридцятьма роками німецька соціял- демократія була малою партією (Грінч.)]. Лет (с) пятьсот, полтораста тому назад - років (літ) (з) п'ятсот, (з) півтораста (півтори сотні) тому (буде). [Вже буде літ п'ятсот тому, - на край шотландський вільний війною йшов король Едвард (Л. Укр.)]. Раз в сто лет - раз на сто років (літ). Опыт десяти лет - досвід десяти років (літ), десятирічний (десятилітній) досвід. Несколько лет существующий, -ствовавший, продолжающийся, -должавшийся и т. п. - кількарічний, кількалітній;3) Лета (о возрасте) - роки (р. років), літа (р. літ); (годы) літа (ум. літка), вік (-ку) и віки (-ків), доба; срвн. Год 2 и Возраст. [Я виховував її до шости років (Кандід). За старечих Хафизових літ (Крим.). Віку молодого ще був парубок (Кон.)]. Стольких-то лет - стількох-то років (літ), стількох-то літ віку, стільки-то років мавши, (реже) по такому-то році (літі), (о молодых ещё) по такій-то весні. [Її донька Кунігунда, сімнадцяти років (Кандід). Дівчина двадцяти кількох літ віку (двадцати с чем-то, с небольшим лет) (Франко). Зараз по шістнадцятому літі пішла я за Данила (Кониськ.). Меншу, по другій весні, дівчинку забавляє нянька (Коцюб.)]. Сколько ему лет? - скільки йому років? скільки він має років? скільки йому віку? який він завстаршки? [Віку йому, хто його й зна, скільки й було (Еварн.)]. Ему столько-то, ему было столько-то лет (от-роду) - йому (він має, йому було (він мав) стільки-то років, стільки-то літ (віку). Ему было около двадцати лет - йому літ до двадцятьох (до двадцятка) доходило (добиралося). Женщина тридцати лет - тридцятилітня жінка, жінка тридцяти років, літ (віку), жінка, що має тридцять років. Он умер двадцати лет - він помер двадцятьох років, по двадцятому році, двадцять літ мавши. Человек лет пятидесяти - людина літ п'ятдесятьох, літ під п'ятдесят. В возрасте семи лет - сьоми років, літ (віку), по сьомому році, по сьомій весні. В десять лет, десяти лет он свободно говорил на трёх языках - в десять років (десять років мавши, по десятому році) він вільно розмовляв трьома мовами. В двадцать лет жизнь только начинается - у двадцять років (по двадцятому році, з двадцятьох років) життя допіру починається. Каких лет, в каких -тах - якого віку, яких літ. [Розпитай у нього, яка Октавія, якого віку (Куліш)]. Он ваших и т. п. лет - він вашого и т. п. віку, ваших літ, у ваших літах (літях), він годами такий буде як ви, він як ви завстаршки (устаршки, завстарішки); він вашої верстви (доби), (диал.) він у вашу діб, він у одну діб з вами. [Він як Данило устаршки (Хорол.). Така завстарішки, як я (Хорол.)]. Исполнилось столько-то лет кому - вийшло (минуло) стільки-то років (літ) кому. [Мені сім літ минало, а їй либонь минуло двадцять літ (Л. Укр.)]. Более ста лет кому - понад сто років (літ) кому, за[понад]столітній хто. В ваши - та - у ваших літах; як на ваші роки (літа). [У ваших літах я все це знав (Київ). Як на ваші літа ви ще зовсім молоді (Київ)]. Он кажется старше своих лет - він видає(ться) старішим за свої літа, від свого віку. Ему нельзя дать его лет - він видає(ться) молодшим за свої літа. В цвете лет, в цветущих -тах - в розц[к]віті віку. -ми, по -там - на літа, віком. [У старости беруть двох родичів молодого, на літа не молодих (Грінч. III). Віком він уже не молодий (Київ)]. Под бременем лет - під вагою (тягарем) (прожитих років. Молодые -та - молодий вік, молоді літа, молодощі (-щів и -щей). [Чи є в життю кращі літа та над молодії? (Л. Укр.). Мені стало жалко самого себе - моїх молодощів минулих (Грінч.)]. Человек молодых лет - людина молодого віку, віком (літами) молодий, на літа молодий. В молодых -тах - молодого віку, за молодого віку, за молодих літ, у молодому віку, у молоді роки, замолоду. [Мати служила молодого віку (Мирний). Чи ти хочеш замолоду м'ясо їсти, чи на старість кістки гризти? (Рудч.)]. С молодых лет - з молодого віку, з молодих літ, з-замолоду, змолоду. С малых лет - змалку, змалечку. С самых ранних лет - з малого малечку, з самісінького малечку, з пуп'яночку. [Таким був змалечку, таким зоставсь і до старости (Гр. Григ.). З самісінького малечку не зазнала я добра (Полтавщ.)]. В немолодых -тах - немолодого віку, в немолодих літах (літях). [Оженився він удруге в немолодих уже літях (Переясл.)]. Средних лет - середнього віку, середніх літ, середній, середовий (чоловік и т. п.). [Ой, маленьких потопила (орда), старих порубала, а середніх чоловіків у полон погнала (Пісня)]. В -тах - у літах, (з)літній, під літами, підійшлий, дохожалий, підстаркуватий, підстарий, підтоптаний; (о парне, девушке, достигших брачных лет) літній, дохожалий, дохожий. Молодіжі нема - все старі або літні люди (Грінч.). Літній чоловік (Київщ.). Баба Оксана була під літами, та ще кріпка собі жінка (Грінч.). По шинку походжував підійшлий уже жид з гарним животиком (Франко). Дівка вже дохожала, не сьогодня-завтра заміж піде (Сл. Гр.). Дівка вже дохожа - пора сватати (Борзенщ.)]. Зрелые -та - мужні (дозрілі) літа, дійшлий (дозрілий) вік. В зрелых -тах - у мужніх літах. Пожилые -та - літній вік, дохожалість (-лости), підстаркуватість (-тости). [Не вважаючи на свою дохожалість, вона любила молодитись (Н.- Лев.)]. Преклонные -та - похилий вік, похилі літа, давній вік, старі віки, старощі (-щів и -щей). [Ще-ж бо ти на світі у похилих літях не зовсім одиниця (Куліш)]. Преклонных лет - похилого віку, давнього віку. [Давнього віку людина був той Сулейман (Леонт.)]. На старости лет, на склоне лет - на старости-літя[а]х (диал. -літьох), в старих віках, на схилі віку. [Наш директор на старости-літях зовсім навісніє (Крим.). Довелося їй на старости- літах збідніти (Федьк.). Добре у молодому віку, а в старих віках кепсько (Гуманщ.)]. Войти в -та - дійти (мужніх, дозрілих) літ, дійти дозрілого віку. Он не достиг ещё требуемых лет, не вышел -тами - він ще літ не дійшов (не доріс), він ще літами (годами) не вийшов, йому ще літа (роки, года) не вийшли. [Меншая сестра літ не доросла (Метл.). Піп не хоче вінчати: ще, каже, йому года не вийшли (Г. Барв.)]. Он уже не в тех -тах, когда - він уже з тих літ вийшов, коли; йому вже з літ вийшло. [Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло (Номис)]. -ми ушёл, а умом не дошёл - виріс, а ума не виніс; виріс до неба, а дурний як (не) треба (Приказки);4) південь (-дня); см. Юг;5) см. Летник 1;6) тепло; см. Тепло, сщ.* * *лі́то -
3 speck
1. n1) плямочка, цятка2) частинка, крихта3) крихточка, крапля4) амер. жирне м'ясо; шпик; бекон5) амер. ворваньto dwindle to specks — зводити нанівець; надмірно применшувати
2. v1) плямувати, цяткувати2) перетворюватися на цятку (точку)* * *I [spek] n1) цятка, цяточка, плямочка2) частка, часточка; крупинка; крупиця, дещиця, крапляII [spek] vnot a speck — зовсім не, нітрохи не
1) поцяткувати, помережати, засівати, усипати, укриватиIII [spek] n; сл.,півд.- афр.1) ворвань2) жирне м'ясо; шпик; бекон -
4 speck
I [spek] n1) цятка, цяточка, плямочка2) частка, часточка; крупинка; крупиця, дещиця, крапляII [spek] vnot a speck — зовсім не, нітрохи не
1) поцяткувати, помережати, засівати, усипати, укриватиIII [spek] n; сл.,півд.- афр.1) ворвань2) жирне м'ясо; шпик; бекон
Перевод: со всех языков на украинский
с украинского на все языки- С украинского на:
- Все языки
- Со всех языков на:
- Украинский